Суддя ВАС Тетяна Шемета взяла участь у круглому столі

Щонайменше 397 рішень щодо відшкодування збитків, заподіяних воєнними діями Росії, ухвалили українські суди станом на початок квітня цього року. І ця кількість постійно зростає, однак у статистичній звітності окремого рядка щодо такої категорії справ немає. Тому точні цифри наразі назвати неможливо.

Про це у своїй доповіді говорила суддя, секретарка судової палати з розгляду цивільних справ Вінницького апеляційного суду, докторка філософії у галузі знань «Право» Тетяна Шемета під час круглого столу, що відбувся 29 листопада у Вінниці. Його тема ­– «Правовладдя і правосуддя: візії та перспективи».

За словами спікерки, найбільшим викликом перед судами України при розгляді позовів про відшкодування шкоди, пред’явлених до Російської Федерації, став особливий суб’єктний склад таких справ. У них відповідачем є не фізична чи юридична особа, а держава, яка має особливий правовий статус. Особливістю правового статусу держави як суб'єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права "рівний над рівним не має влади і юрисдикції". До речі, судовий імунітет іноземної держави закріплений у статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право».

«Пред’явлення позову до іноземної держави, залучення її до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та перебуває на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України», – зазначила Тетяна Шемета.

Вона також розповіла, що з моменту збройного вторгнення Росії в АР Крим 2014 року український суд до вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом громадянина України до РФ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, повинен був з’ясувати, чи є згода дипломатичного представництва РФ як компетентного органу на розгляд справи в судах України.

«Від цього залежало, чи мав суд право здійснювати подальші процесуальні дії. За відсутності такої згоди РФ як іноземна держава не могла одержати правовий статус відповідача в цивільному процесі України», – підкреслила суддя.  ­

Вона нагадала, що з 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією. Відтак направити різні запити, листи до посольства іноземної держави немає змоги, бо воно припинило роботу в Україні. Тож у підході судів до вирішення  справ, пов’язаних із відшкодуванням шкоди державою-агресоркою, відбулися кардинальні зміни: суди керуються нормами міжнародного права, застосовуючи так званий «деліктний виняток» («tort exсeption») та приймають до розгляду і вирішують позови, пред’явлені до Російської Федерації.

«Верховний Суд виснував: у разі застосування «деліктного винятку» будь-який спір, що виник на  території України  у громадянина України, навіть з іноземною державою, зокрема й РФ, може бути розглянутим та вирішеним судом України як належним та повноважним судом», – підкреслила Тетяна Шемета.

Тож суди України, незважаючи на імунітет іноземної держави,  ухвалюють рішення про стягнення збитків з Російської Федерації, повідомляючи про розгляд таких справ на вебпорталі «Судова влада України».

Додамо, що до обговорення на круглому столі актуальних питань судового захисту прав та свобод людини, пов’язаних зі злочинами внаслідок збройної агресії, та створення в Україні військових судів долучилися, зокрема, судді Верховного Суду, судів першої та апеляційної інстанцій, народні депутати, представники Міністерства оборони України й обласної прокуратури.

Фото – Сьомий апеляційний адміністративний суд 

Пресслужба Вінницького апеляційного суду