flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Голова ВАС Сергій Медвецький узяв участь у нараді у Верховному Суді

16 вересня 2024, 10:27

Голова Вінницького апеляційного суду Сергій Медвецький узяв участь у нараді з головами апеляційних судів, що відбулася у Верховному Суді 13 вересня. З доповідями на ній виступили Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов, голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник, голова Ради суддів України Богдан Моніч та т.в.о. голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура, голова Служби судової охорони Павло Малихін.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко констатував нагальні проблеми, пов’язані з організацією роботи судів в умовах воєнного стану та пов’язаних із війною безпекових ризиків.  Він укотре звернув увагу на ситуацію з кадровим забезпеченням апеляційних судів, за якої в деяких судах неможливо забезпечити спеціалізацію і сформувати колегію для розгляду справи. Наголосив на необхідності максимальної інтенсифікації конкурсних процедур, що відбуваються зараз.

Також Станіслав Кравченко підкреслив важливість ХХ чергового з’їзду суддів України, який планують провести 18-19 вересня у Києві. Висловив сподівання на те, що всі питання, насамперед кадрові, які розглядатимуться на з’їзді, будуть вирішені.

Торкнувся у своєму виступі Голова ВС і питання щодо зміни мапи судів, яке на сьогодні, попри всі складнощі, в яких здійснюється правосуддя, є пріоритетним питанням, оскільки без його вирішення судова система втрачає значний потенціал для розвитку та нераціонально використовує наявний у неї ресурс. До того ж створення нової мережі судів, що відповідатиме адміністративно-територіальному устрою України, дасть змогу без зміни підсудності забезпечити здійснення правосуддя на території нових укрупнених районів.

Голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов наголосив на тому, що комітет і парламент загалом намагаються максимально конструктивно розв’язувати проблеми судової влади, для чого здійснюється постійна пряма комунікація з органами судової влади та їх представниками. Це необхідно для розуміння реальних проблем і визначення ефективних шляхів їх вирішення. Парламенту відомі питання, пов’язані з кадровим забезпеченням апеляційних судів та грошовим забезпеченням працівників апаратів судів.

Щодо апеляційних судів, як зазначив доповідач, комітет активно взаємодіє з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та намагається сприяти, наскільки це можливо, розв’язанню тих проблем, які можуть виникати в ході діяльності цього органу. На думку Дениса Маслова, питання оплати праці необхідно вирішувати шляхом ухвалення спеціального закону, який би врегулював питання оплати праці працівників апаратів судів, враховуючи те, що судова влада є окремою гілкою влади, а специфіка функцій працівників апаратів судів не схожа на діяльність інших органів влади. Такий підхід, за словами спікера, не сприймається всіма стейкхолдерами, однак його адвокація продовжує здійснюватись.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик надав інформацію щодо актуальних питань функціонування Вищої ради правосуддя. Спікер означив і ключові проблеми функціонування судової влади і, як і попередні доповідачі, наголосив на тому, що саме конкурс до судів апеляційної інстанції має бути пріоритетним на сьогодні завданням ВККС України. Він поінформував про перебіг конкурсу на вакантні посади в Службі дисциплінарних інспекторів, а також про перспективи початку функціонування служби.

Серед іншого, обговорено дискусійне питання щодо перевірки судів аудиторською службою. Голова Верховного Суду акцентував на тому, що суди мають бути максимально відкритими в питаннях використання бюджетних коштів і не чинити перешкод уповноваженим органам у здійсненні таких функцій. Щодо пересторог у тому, що органи влади при здійсненні перевірок можуть чинити тиск на суд або іншим чином посягати на незалежність суддів, то суди мають реагувати на це відповідним чином, адже втручання в діяльність судових органів є підставою для кримінальної відповідальності.

Голова ВККС України Андрій Пасічник поінформував про відрядження суддів із судів, територіальну підсудність яких змінено, і про те, що сьогодні обговорюється питання щодо внесення змін у підзаконні акти для вдосконалення процедури відрядження суддів із відповідних судів та припинення відряджень. Він також повідомив про потенційний конкурс на посади суддів у місцевих судах. За його словами, такий конкурс, беручи до уваги кількість конкурсних процедур та їх тривалість, може тривати від 3,5 до 4 років. На сьогодні ведеться діалог із профільним комітетом парламенту щодо спрощення процедур для скорочення відповідних термінів.

Як стверджує Андрій Пасічник, ВККС України усвідомлює важливість заповнення вакантних посад у судах насамперед апеляційної інстанції, тому конкурс саме до цих судів було оголошено першим. Крім того, спікер детально поінформував про етапи його проведення.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив про необхідність врегулювання питання щодо відрядження суддів з урахуванням балансу інтересів системи правосуддя і самих суддів. Він також акцентував на важливості питань, що вирішуватимуться на з’їзді суддів України, зокрема, щодо обрання суддів Конституційного Суду України, двох членів Вищої ради правосуддя, нового складу Ради суддів України і затвердження змін до Кодексу суддівської етики.

Т.в.о. голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура в межах свого виступу звернув увагу на проблемні питання функціонування судової влади, пов’язані з фінансовим, матеріально-технічним і кадровим забезпеченням, і висвітлив перебіг цифровізації процесу здійснення правосуддя.

Голова Служби судової охорони Павло Малихін оприлюднив статистичні дані щодо стану забезпечення охороною об’єктів органів та установ системи правосуддя. Він, зокрема, поінформував про те, що від початку повномасштабної війни внаслідок ворожих атак пошкоджено 137 будівель судів. Крім того, за 2023 рік надійшло понад 3500 повідомлень про можливі замінування близько 5000 приміщень судів та інших органів системи правосуддя.

За інформацією Верховного Суду